Практичний курс “Школа адвоката у кримінальному провадженні”

Метою практичного курсу “Школа адвоката у кримінальному провадженні” є формування у майбутніх адвокатів та адвокатів практичних навиків щодо надання правової допомоги у кримінальному провадженні.

Курс “Школа адвоката у кримінальному провадженні” передбачає відвідування майбутніми адвокатами та адвокатами заходів у форматі вебінарів.

Курс покликаний виробити у адвокатів уміння вирішувати сучасні проблеми досудового розслідування та судового розгляду кримінальних проваджень, аналізувати і правильно застосовувати положення міжнародно-правових актів, аналізувати правозастосовну практику, виявляти у ній помилки та недоліки правового регулювання, обґрунтовувати власне бачення розв’язання проблем, формувати позицію з урахуванням здійснюваної захисником кримінальної процесуальної функції;давати розгорнуту юридичну аргументацію правової позиції під час судового розгляду кримінального провадження. Напрямок сприятиме формуванню практичних навиків під час розгляду і вирішення питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; ініціювання питання про відвід учасників кримінального провадження; ініціювання питання про про визнання доказів недопустимими; проведення процесуальних дій у стадіях досудового розслідування та судового провадження з метою збирання та перевірки доказів з точки зору їх належності, допустимості і достовірності тощо.

Практичний курс містив теми з таких блоків:

  1. Участь адвоката під час розгляду і вирішення питання про обрання, зміну, скасування та продовження строків запобіжних заходів.
  2. Ініціювання адвокатом питання про визнання доказів недопустимими.
  3. Відкриття матеріалів іншій стороні в порядку ст. 290 КПК України: проблеми правового регулювання та правозастосовчої практики.
  4. Порушення українськими суддями права особи на справедливий судовий розгляд як підстава для звернення до Європейського суду з прав людини.
  5. Ініціювання адвокатом відводу учасників кримінального провадження.
  6. Участь адвоката під час проведення слідчих (розшукових) дій.

Вебінари проводили практикуючі адвокати з багаторічним стажем, які мають досвід педагогічної діяльності:

Шевчук Марта Іванівна  – кандидатка юридичних наук, доцентка кафедри кримінального процесу і криміналістики ЛНУ ім. І. Франка, адвокатка, голова Комітету кримінального права та процесу Ради адвокатів Львівської області;

Поліщак Ірина Расімівна – адвокатка, членкиня Комітету кримінального права та процесу Ради адвокатів Львівської області.

Тема 1: “Участь адвоката під час розгляду і вирішення питання про обрання, зміну, скасування та продовження строків запобіжних заходів ”.

Слухачі курсу про основні правила успішної роботи захисника під час розгляду і вирішення питань про обрання, зміну, скасування та продовження строків запобіжних заходів.

У межах цієї теми були розкриті такі питання:

  • Підстави для обрання запобіжних заходів.
  • Теоретичні та практичні проблеми, які стосуються обгрунтованої підозри як однієї з підстав для обрання запобіжних заходів та їх продовження.
  • Критерії визначення обгрунтованої підозри при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу згідно з практикою ЄСПЛ.
  • Процесуальний порядок визнання слідчим суддею доказів недопустимими у стадії досудового розслідування при вирішенні питання про обрання, зміну, продовження строків запобіних заходів.
  • Процесуальні наслідки встановлення слідчим суддею неправильної кваліфікації кримінального правопорушення при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу.
  • Чи збільшуються вимоги до стандарту доказування «обгрунтована підозра» при вирішенні питання про продовження строків запобіжного заходу порівнянно з тими, які до нього ставляться при первісному вирішенні питання про обрання запобіжного заходу?
  • Зловживання сторони обвинувачення в частині первинної кваліфікації діяння.
  • Наслідки недоведення стороною обвинувачення наявності обгрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення: практика національних судів.
  • Існування ризику/ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, як підстава для обрання запобіного заходу: практика ЄСПЛ та українські реалії.
  • Обставини, якими повинен обґрунтовувати слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
  • Обставини, якими повинен обґрунтовувати слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд ризик знищення, переховування або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
  • Обставини, якими повинен обґрунтовувати слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд ризик незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.
  • Обставини, якими повинен обґрунтовувати слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
  • Обставини, якими повинен обґрунтовувати слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв’язку з його доступом до зброї.
  • Обставини, якими повинен обґрунтовувати слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
  • Недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні сторони обвинувачення як підстава для обрання запобіжного заходу.
  • Рішення ЄСПЛ, в яких він визнав факт для порушення ст. 5 КЗПЛ випадки, коли національні суди держав-учасниць Ради Європи при вирішенні питання про обрання/продовження тримання під вартою не розглядали жодних альтернативних триманню під вартою запобіжних заходів.
  • Підстави для продовження строків запобіжних заходів.
  • Умови для застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
  • Умови для застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки.
  • Чи можливо згідно з практикою ЄСПЛ оскаржити ухвали суду про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, про зміну попередньо обраного запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та про продовження строків домашнього арешту, постановлених у стадії судового провадження?
  • Нові та нововиявлені обставини, які повинні враховуватися слідчим суддею, судом при вирішення питання про зміну запобіжного заходу на більш суворий.
  • Нові та нововиявлені обставини, які повинні враховуватися слідчим суддею, судом при вирішення питання про зміну запобіжного заходу на менш суворий.
  • Підстави для припинення дії запобіжного заходу.
  • Підстави для скасування запобіжного заходу.

Спікером на тему “Участь адвоката під час розгляду і вирішення питання про обрання, зміну, скасування та продовження строків запобіжних заходів” буде: кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінального процесу і криміналістики ЛНУ ім. І. Франка, адвокат, голова Комітету кримінального права та процесу Ради адвокатів Львівської області – Шевчук Марта Іванівна.

Тема розрахована на: 2 години.

Тема 2: “Ініціювання адвокатом питання про визнання доказів недопустимими”.

Слухачі курсу дізналися про основні правила успішної роботи адвоката, спрямованої на ініціювання питання про визнання доказів недопустимими”.

У межах цієї теми розглянемо такі питання:

  • чи будь-які порушення норм чинного КПК України, допущені під час збирання доказів, тягнуть за собою визнання доказів недопустимими;
  • чи поширюються правила допустимості доказів як на обвинувальні, так і на виправдувальні докази, наприклад, у випадку, якщо сторона захисту була ініціатором проведення тієї чи іншої слідчої (розшукової) дії та заперечує проти того, щоб виправдувальні докази, зібрані за результатами проведення слідчої (розшукової) дії стороною обвинувачення, були визнані недопустимими;
  • чи вправі слідчий суддя визнавати докази недопустимими;
  • чи вправі учасники судового провадження в підготовчому провадженні заявляти клопотання про визнання доказів недопустимими;
  • до якого етапу судового розгляду може бути заявлено клопотання про визнання доказів недопустимими;
  • на якому етапі судового розгляду суд повинен вирішувати питання про визнання доказів недопустимими;
  • чи повинен суд в кожному випадку приймати обґрунтоване та вмотивоване рішення за результатами розгляду даного клопотання;
  • які докази є «очевидно недопустимими»;
  • чи може суд бути ініціатором визнання доказів, поданих сторонами, недопустимими, якщо так, то де межі даної ініціативи;
  • визнання доказів недопустимими – це право суду чи все-таки його обов’язок?

Спікером на тему “Ініціювання адвокатом питання про визнання доказів недопустимими” буде: кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінального процесу і криміналістики ЛНУ ім. І. Франка, адвокат, голова Комітету кримінального права та процесу Ради адвокатів Львівської області – Шевчук Марта Іванівна.

Тема розрахована на: 2 години

Тема 3: “Відкриття матеріалів іншій стороні в порядку ст. 290 КПК України: проблеми правового регулювання та правозастосовчої практики”.

В межах цієї теми розглянемо такі питання:

  • Процесуальне значення та порядок надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
  • Які права мають учасники провадження при ознайомленні з матеріалами кримінального провадження?
  • Чи можливим є проведення процесуальних дій за ініціативою сторони обвинувачення, сторони захисту, потерпілого після прийняття прокурором рішення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування ?
  • Чому взяття позиції Верховного Суду, викладеної у рішенні рішенні від 17.02.2021 р. у справі № 344/6630/17 (згідно з якою після прийняття рішення про відкриття сторонами (в порядку ст. 290 КПК) матеріалів кримінального провадження, сторона обвинувачення може відновити досудове розслідування, здійснювати процесуальні та слідчі (розшукові) дії, в тому числі слідчий експеримент, огляд місця події, повідомлення про зміну підозри) за основу при вирішенні питання про можливість проведення слідчих дій після прийняття прокурором рішення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування не грунтується на нормах чинного КПК України та призведе до значних зловживань стороною обвинувачення на практиці?
  • Дискусійні позиції Верховного Суду щодо питання про виконання стороною обвинувачення вимог ст. 290 КПК України.
  • Практика Європейського суду з прав людини, яка стосується недотримання стороною обвинувачення зобов’язання ознайомлювати сторону захисту з доказами обвинувачення до початку здійснення провадження в суді.
  • Винятки з права сторони захисту, потерпілого на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України.
  • Особливості надання стороною захисту матеріалів для ознайомлення стороні обвинувачення.
  • Процесуальне оформлення надання учасникам процесу доступу до матеріалів кримінального провадження.
  • Ознайомлення потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача та їх представників з матеріалами кримінального провадження.

Спікером на тему “Відкриття матеріалів іншій стороні в порядку ст. 290 КПК України: проблеми правового регулювання та правозастосовчої практики” буде: кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінального процесу і криміналістики ЛНУ ім. І. Франка, адвокат, голова Комітету кримінального права та процесу Ради адвокатів Львівської області – Шевчук Марта Іванівна.

Тема розрахована на: 2 години

Тема 4: “Порушення українськими суддями права особи на справедливий судовий розгляд як підстава для звернення до Європейського суду з прав людини”.

В межах цієї теми були розглянуті такі питання:

  • Юрисдикція Європейського суду з прав людини.
  • Нормативно-правові підстави застосування практики Європейського суду з прав людини.
  • Проблеми застосування практики Європейського суду з прав людини в Україні.
  • Складові елементи права на справедливий судовий розгляд, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
  • Основні елементи права на справедливий судовий розгляд.
  • Мінімальні процесуальні гарантії справедливого судового розгляду.
  • Право на суд, встановлений законом. Поняття «суд» в розумінні ст. 6 КЗПЛ.
  • Поняття “законний склад суду” в площині вітчизняного кримінального процесуального законодавства.
  • Право на безперешкодний доступ до правосуддя згідно з практикою ЄСПЛ.
  • Право на здійснення кримінального провадження в розумні строки.
  • Поняття «розумний строк» в тлумаченні ЄСПЛ.
  • Критерії для визначення розумності строків.
  • Оскарження недотримання розумних строків згідно з законодавством України.
  • Публічний характер судового розгляду.
  • Право на усний судовий розгляд та особисту присутність обвинуваченого під час судового розгляду кримінальної справи.
  • Право на відкритий судовий розгляд.
  • Право на публічне оголошення судового рішення, ухваленого за результатами судового розгляду.
  • Право на незалежний суд.
  • Право на безсторонній суд.
  • Поняття суб’єктивної безсторонності суду в тлумаченні ЄСПЛ.
  • Поняття об’єктивної безсторонності суду в тлумаченні ЄСПЛ.

Спікером на тему “Порушення українськими суддями права особи на справедливий судовий розгляд як підстава для звернення до Європейського суду з прав людини” буде: кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінального процесу і криміналістики ЛНУ ім. І. Франка, адвокат, голова Комітету кримінального права та процесу Ради адвокатів Львівської області – Шевчук Марта Іванівна.

Тема розрахована на: 5 годин.

Тема 5: “Ініціювання адвокатом відводу учасників кримінального провадження”.

Слухачі курсу дізналися про основні правила успішної роботи адвоката під час ініціювання відводу учасників кримінального провадження. В межах цієї були розглянуті такі питання:

  • Безумовні підстави для відводу слідчого судді, суду.
  • Оцінні пістави для відводу суду: практика ЄСПЛ та національних судів.
  • Порушення інституційної складової права на «законний склад суду» як підстава для відводу слідчого судді, суду.
  • Порушення судом інших (крім положень ст.ст. 75, 76 КПК) положень КПК, які гарантують його незалежність та безсторонність, як підстава для відводу слідчого судді, суду.
  • Сумнів у зовнішній/внутрішній незалежності судді як підстава для його відводу згідно з практикою ЄСПЛ.
  • Сумнів в суб’єктивній/об’єктивній безсторонності судді як підстава для його відводу згідно з практикою ЄСПЛ.
  • Особливості відводу захисника (представника).
  • Конфлікти інтересів в адвокатській діяльності.
  • Конфлікти інтересів, що виникають між інтересом особи, якій адвокат надає правову допомогу, та особи, якій цей адвокат раніше надавав правову допомогу у цьому провадженні.
  • Конфлікти інтересів, що виникають між інтересами клієнтів, яким адвокат одночасно надає правову допомогу у цьому провадженні.
  • Випадки, коли особисті інтереси підозрюваних (обвинувачених) їх інтересам законним.
  • Кого потрібно відводити у ситуації, коли захисник є родичем слідчого (дізнавача, прокурора, слідчого судді, судді): захисника, якого обрав підозрюваний (обвинувачений), чи слідчого (дізнавача, прокурора, слідчого суддю, суддю)?
  • Обставини, що виключають участь прокурора, слідчого, дізнавача у кримінальному провадженні.
  • Оціночні підстави для відводу прокурора, слідчого, дізнавача.
  • Ініціювання питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування керівником органу досудового росзлідування за наявності підстав для відводу.
  • Чи можливо заявити відвід керівнику органу прокуратури, керівнику органу досудового розслідування?
  • Процесуальні наслідки проведення процесуальних дій працівником оперативного підрозділу, щодо якого існують обставини, які породжують сумніви в його неупередженості.
  • Ознаки зловживання учасником кримінального провадження своїм правом на відвід.

Спікерами на тему “Ініціювання адвокатом відводу учасників кримінального провадження” будуть:

Шевчук Марта Іванівна  – кандидатка юридичних наук, доцентка кафедри кримінального процесу і криміналістики ЛНУ ім. І. Франка, адвокатка, голова Комітету кримінального права та процесу Ради адвокатів Львівської області;

Поліщак Ірина Расімівна – адвокатка, членкиня Комітету кримінального права та процесу Ради адвокатів Львівської області.

Тема розрахована на: 2 год. 30 хв.

Тема 6: “Участь адвоката під час проведення слідчих (розшукових) дій”.

В межах цієї теми були розглянуті такі питання:

  • Загальні вимоги до проведення слідчих (розшукових) дій.
  • Підстави та спеціальні правила проведення допиту.
  • Загальні рекомендації поведінки під час виклику на допит і участі у ньому.
  • Підстави та умови пред’явлення для впізнання.
  • Спеціальні правила пред’явлення для впізнання осіб.
  • Спеціальні правила пред’явлення для впізнання речей.
  • Правові позиції Верховного Суду щодо порушення порядку проведення пред’явлення для впізнання.
  • Підстави та процесуальний порядок проведення пред’явлення для впізнання за фотознімками, матеріалами відеозапису.
  • Підстави та спеціальні правила проведення слідчого експерименту.
  • Правові позиції Верховного Суду щодо порушення порядку проведення слідчого експеременту.
  • Підстави та спеціальні правила проведення слідчого огляду.
  • Правові позиції Верховного Суду щодо порушення порядку проведення слідчого огляду.
  • Підстави та спеціальні правила проведення обшуку.
  • Загальні рекомендації поведінки під час участі в обшуку.
  • Правові позиції Верховного Суду щодо порушення порядку проведення обшуку.

Спікером на тему “Участь адвоката під час проведення слідчих (розшукових) дій” буде: адвокат, член Комітету кримінального права та процесу Ради адвокатів Львівської області – Поліщак Ірина Расімівна.

Тема розрахована на: 3 години.